Моя історія дружби з мультиваркою

[Viviancig]

Як я подружилася з мультиваркою
 
Раніше мої стосунки з кухнею не складалися. Я часто псувала продукти або зварити макарони в кашу. Тому, коли на день народження мені подарували мультиварку, я подивилася на це скептично.
 
Перші два тижні я обходила її стороною. Вона стояла на стільниці, поблискуючи чорним пластиком, наче щось із космічного фільму. Але їсти хотілося завжди, і я таки наважилася її увімкнути.
 
На на цьому сайті знайшла найпростіший рецепт "Ліниві голубці". Назва мене розсмішила. Я просто покидала в чашу фарш, капусту, рис і залила це томатним соком. Натиснула кнопку "Гасіння" — і стала чекати.
 
За годину квартирою поплив такий запах, що чоловік визирнув із кімнати в подиві: "Ти що, справді готуєш?".
 
Коли я підняла кришку, то була вражена. Це була нормальна готова вечеря! Пахуча, гаряча і дуже апетитна! Ми поласували нею за лічені хвилини.
 
Тепер ми з мультиваркою - єдине ціле. Вона рятує мене щоразу: нічого не пригорає, не википає і можна не боятись опіків. Я навчилася розуміти її мову — мову таймерів і режимів. І хоч друзі кепкують, що я не готую, а "натискаю кнопки", я знаю: справжня магія починається саме тоді, коли ти перестаєш боятися спробувати.